HR Insights
«Я хочу звільнитися»
Певно, у кожного хоча б раз у житті виникало таке відчуття. Як зрозуміти: піти чи залишитись і дати ще один шанс?
Тема, на яку закривають очі – бо хто ж хоче втрачати цінних працівників. Але щоб такого не було – потрібно бути в постійному контакті зі своїми працівниками відчувати їх, підтримувати і знати, як порозмовляти навіть на таку тему.
Певно, у кожного хоча б раз у житті виникало таке відчуття. Як зрозуміти: піти чи залишитись і дати ще один шанс?
І це стосується як особистого, так і професійного життя. Бо моделі поведінки властиві нам ми рідко змінюємо, а тригерує зазвичай що там, що там – одне і те ж.
Надважливо – виявити причини таких думок. Це не рішення, яке ми приймаємо за один день. Затягнутись період може на місяць, два. Я маю особисто і набагато довші приклади.
Кілька порад:
Кожен раз, як в голові звучить «хочу звільнитись», нотуйте собі, що саме викликало цю реакцію.
Визначте, що вас тримає на цьому місці: страх піти в невідомість чи є все ж таки переваги.
Йти «в нікуди» можна тільки в тому випадку, якщо у вас є фінансова подушка на 6-8 місяців.
Не змінюйте шило на мило.
Не поспішайте. Якщо причини зовнішні, спочатку спробуйте вирішити їх. Втомились – візьміть паузу, маєте конфлікт чи непорозуміння – спробуйте знайти консенсус, хочете чогось іншого – розмовляйте.
| Насамкінець задайте собі запитання: «Моє незадоволення постійне чи тимчасове?» Залишатись, коли вже остаточно вигоріли, немає сенсу. Буде тільки гірше. І ще одна порада – як вирішили піти, робіть це гідно. Дивний допис від HRD – тому закінчу на позитивній ноті: хай від вас ніколи не йдуть цінні люди! |
Було корисно - поділись у соцмережах
