З кожним періодом розвитку світу підхід до роботи і поняття «продуктивність» змінювались. На початку 21 століття почався активний бум з «успішним успіхом». І понеслось: тисячі книг і тренінгів про те, як встигнути все, як робити кілька справ одночасно і працювати зранку до ночі, не втомлюючись.

Люди почали картати себе за звичайний відпочинок, ототожнюючи його одразу з лінню чи прокрастинацією.

Я думаю трішки по-іншому. Продуктивність має дорівнювати результату ваших дій. Бо тільки 20% зусиль насправді принесуть нам 80% результату за принципом Парето. Оцінюйте і витрачайте свою енергію раціонально. Тренуйте дисципліну і робіть фокус на результаті. Бо процесів може бути запущено одночасно декілька, але який з них буде сенс, якщо жоден не буде довершеним? Тут вже про стереотипні думки стосовно мультизадачності.

Розділіть аркуш паперу на дві частини ручкою. В одному стовпчику напишіть заголовок "Я Юлій Цезар", а в іншому – "Я небагатозадачний невдаха".

В першому стовпчику вам потрібно засікти час і якомога швидше написати по черзі в рядок такий порядок: арабська нумерація, римська нумерація, алфавіт українською (або будь-якою іншою мовою) до 10 знаків.

Тобто: 1 І а ... 2 ІІ б і так далі в стовпчик горизонтально. Зупиніть секундомір, коли закінчите писати 10 Х з.

В другому стовпчику вам потрібно теж засікти час і якомога швидше написати таким самим чином до 10 знаків кожний, але вертикально. Тобто, перше записуєте арабськими в стовпчик порядок від 1 до 10, після цього римськими від І до Х, і 10 букв алфавіту від А до З. Зупиніть секундомір, коли завершите.

А тепер порівняйте час двох стовпчиків. Що у вас вийшло?

Більшості людям знадобиться менше часу в другому варіанті. Тому що мозок буде поступово виконувати кожне завдання і завершувати його. А в першому варіанті йде постійне переключення мозку на різні задачі, що займає додатковий час.

Ось і розвіяний міф про ефективність багатозадачності.